• Wide screen resolution
  • Narrow screen resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size
  • default color
  • red color
Історія
        У всього є своя історія. Без неї ніяк, адже основу ідентичності, насамперед, складає історія, а вже далі – високі матерії.
       Історія Ботанічного саду НУБіП України бере свій початок у 1928 році. Саме в цьому році на порядку денному чітко було
поставлене питання щодо створення Українського лісотехнічного інституту. Природно, без супутньої навчальної бази такий
інститут був би щонайменше неповноцінним. Тож разом з заснуванням інституту створювався і дендрологічний сад, що мав
слугувати навчально-практичною учбовою лабораторією для вивчення дендрології, селекції, ботаніки та інших дисциплін.
       За основу дендрарію став лісовий розсадник екзотичних деревних рослин, створений з ініціативи Круг-Веселовського
Павла Феодосійовича , а також частина лісових насаджень Голосіївського лісництва, лісничим якого він був в той період.
         На той час розсадник в своєму арсеналі мав близько 320 видів дерев’янистих рослин. Зокрема, до 1925 р. на площі 6 га
було висіяне насіння айланта найвищого, бархата амурського, катальпи бігнонієподібної, бука лісового, горіхів чорного і
сірого, гледичії триколючкової, стіфнолобіума японського, дзелькви граболистої, магонії падуболистої, сумаху, горобини
лікарськой, секуринеги напівкущової та багатьох інших рослин.
      Посадковий матеріал використовували для створення оригінальних лісових культур на території лісництва, а також з
метою озеленення. Саме тоді були створені чисті культури з дуба, гледичії, бука, катальпи, мішані культури дуба з ясенем
і катальпою, бука з липою тощо.
       Що ж до першої доповіді в науковому середовищі про функціонування дендрарію при Українському лісотехнічному
інституті й широкого розголосу, то це сталося в 1930 р. на садово-парковій нараді у Ленінграді. Тоді доповідач
О. Скоробагатий повідомив наукову громадськість про повноцінне функціонування«цікавого пейзажного парку», як він
його назвав.
        Офіційне переведення у підпорядкування Київського лісотехнічного інституту заснованого Павлом Феодосійовичем 
Круг-Веселовським інтродукційного розсадника відбулося у 1938 р. Разом з тим, на території розсадника було започатковано
дендрарій. Право бути першим його завідувачем виборов старший викладач кафедри дендрології Олександр Володимирович
Плетеньов. Щоправда, на цьому посту в тому ж році О.В. Плетеньова змінив дендролог Іван Іванович Вертепний,
продовживши пліднупрацю, спрямовану на перетворення розсадника у дендрарій.
      Вже на початку 1941 р. завдяки добре налагодженим зв’язкам зі спорідненими закладами, колекція Дендрологічного
саду нараховували близько 700 таксонів дерев та кущів. Проте, лихоліття Другої світової війни, що смерчем пройшлися
українськими землями, призвело до значного зменшення колекції. Залишені без догляду екзотичні рослини гинули
від шкідників і хвороб. Зокрема, було втрачено рослини берез даурської, кам'яної, карельської; дубів монгольського,
коркового, черепитчастого, черемхи Маака й інших деревних видів.
       Перші повоєнні роки були спрямовані на відновлення дендрологічного саду. Доводилося фактично з нуля будувати
теплиці, виробничі приміщення, навчальні корпуси. Разом з тим, інтенсивно відновлювалася та поповнювалася колекція, налагоджувалася наукова робота. І все ж, попри інтенсивність робіт по всіх напрямах, колекція Саду досягла чисельності 1941 рокулише у 1955 р. Тому сприяло переведення саду в пряме підпорядкування лісогосподарському факультету та надання йому статусу навчальної лабораторії кафедри дендрології.
        До створення наукових колекцій дендрарію значних зусиль доклали науково-педагогічні працівники Українського лісотехнічного інституту: академіки П.С. Погребняк (заклав ділянку географічних культур з рас дуба звичайного) та М.М. Гришко (передав дендрарію колекцію ліан Далекого Сходу – актинідію гостру та коломікта, лимонник китайський, виноград амурський, а також павловнію повстисту), професори кафедри дендрології В.М. Андрєєв, Н.О. Коновалов (створив колекцію верб і тополь – понад 80 видів) та В.Е. Шмідт (види флори Кавказу: дуби грузинський, крупнопиляковий, каштанолистий, хвилівник маньчжурський, деревозгубник круглолистий та інші), доцент М.М. Ягніченко (переважно далекосхідні види), Ф.М. Русанов (надіслав із Середньої Азії саджанці метасеквої розсіченошишкової)та інші небайдужі до справи.
        У 1952 році Дендрологічний сад розширює свою площу на 15 га. Під керівництвом завідувача кафедри дендрології відомого вченого-геоботаніка, члена-кореспондента АН УРСР, професора В.О. Поварніцина відбувається активне освоєння долученої території. В цей час благоустроєм дендрарію, широким впровадженням нових видів рослин безпосередньо займалися співробітники кафедри дендрології М.І. Шендриков, І.Н. Гегельский, І.В. Агарков. До останніх днів життя проф. Поварніцин В.О. (1962 р.) наполегливо працював над поліпшенням дендрарію. Під його керівництвом були реконструйовані старі та збудовані нові допоміжні служби (теплиці, насіннєсховища і т. п.). Дещо пізніше цінними деревними рослинами колекцію збагатили доцент кафедри Б.М. Махмет, професори О.А. Калініченко, В.К. М’якушко.
       Значно вищого статусу дендрарій набуває у 1954 р., практично відразу після утворення Української сільськогосподарської академії. Він стає навчально-науковою базою не лише лісогосподарського, але й інших факультетів. Відповідно, помітно зріс об’єм робіт з озеленення території вузу. Виникла потреба у розширенні асортименту і збільшенні обсягів вирощування садивного матеріалу. Як наслідок, організовується лабораторія квітникарства, створюються колекції квітково-декоративних культур.
        У 1966-1967 рр. у відповідності до нових викликів і потреб відбувається розширення службових приміщень дендрарію, організовується робота окремої лабораторії, яка забезпечила проведення ґрунтових і фізіологічних досліджень.
       В існуванні дендрарію 1968-1969 роки особливо примітні заснуванням гербарію вищих рослин та відкриттям насіннєвої лабораторії. З 1968 р.було розпочато роботу з реконструкції окремих ділянок шляхової мережі, водопроводу, що значно змінило вигляд території дендрарію, зробило його більш зручним для застосування механізмів і машин, забезпечило кращий догляд за посадками.
       Вибіркову реконструкцію насаджень дендрологічного саду з метою часткового згрупування рослин за систематичними та флористичними принципами розпочато у 70-х роках. Професор О.А. Калініченко методично займається створенням географічних ділянок «Далекий Схід» і «Кавказ», завозячи далекосхідні та кавказькі деревні види.Доцент Б.М. Махмет виводить і висаджує в сад перспективні для лісового господарства гібриди горіхів та дубів.
        У 80-ті роки завдяки професору В.К. М’якушку сад збагачується рідкісними та зникаючими деревними і трав’янистими видами природної флори України.Зрештою, завдяки збагаченню та якісному розширенню дендрологічної колекції сад поступово набуває міжнародного визнання, налагодивши міцні продуктивні зв’язки з 73 ботанічними установами світу.
        Так з 1972 р. Дендрологічний сад Української сільськогосподарської академії став членом Регіональної Ради ботанічних садів України. Значні ботанічні колекції та широке визнання Дендросаду як наукового закладу сприяло підвищенню його статусу і 29 грудня 1988 р. ректор, академік Д.О. Мельничук підписав наказ № 410 «Про створення Ботанічного саду Української сільськогосподарської академії», згідно якого до нової структури увійшли землі Боярської лісової дослідної станції і сільгоспакадемії, зайняті плодовим садом, ділянки пасіки, учбово-дослідної лабораторії конярства. Подане клопотання щодо надання дендрарію статусу Ботанічного саду загальнодержавного значення підтримала Рада ботанічних садів України та Молдавії на чолі з академіком АН УРСР А.М. Гродзинським.
      З моменту отримання статусу Ботанічного саду його директорами були А.І. Кушнір (1989-1991 рр.), А.О. Сиволапенко (1991-1996 рр.), О.С. Козьяков (1996-2000 рр.), О.А. Калініченко (2000-2001 рр.), Л.І. Крупкіна (2001-2006 рр.), О.В. Колесніченко (2006-2015 рр.), а з 2015 р. і до цього часу – О.А. Слива.
         Починаючи з 1992 року по цей час проводилися інвентаризації деревних рослин Ботанічного саду, на основі яких уточнювалися дані про таксономічний склад арборетуму. Завдяки інвентаризаціям дендрологічної та інших колекцій Ботанічного саду було створено відповідні бази даних, видано каталоги. Здійснення постійного моніторингу дозволило об’єктивно оцінювати роботу Саду пов’язану з його інтродукційною діяльністю. Так, зокрема, за період з 2001 до 2005 року в колекції Ботанічного саду висаджено понад 100 видів, форм та сортів деревних рослин, створено колекції квітково-декоративних рослин відкритого ґрунту (200 видів, сортів) та близько 150 видів та сортів рослин закритого ґрунту.
        Впродовж 2006-2007 рр., на виконання Указу Президента України від 11 листопада 2004 р. №1396/2004 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення додержання законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України” Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням (м. Ірпінь) сумісно з фахівцями підрозділів університету виконано проект організації території Ботанічного саду. Відповідно до "Проекту", територію Ботанічного саду поділено на три функціональні зони:
Ø  експозиційну, що окремо об’єднує колекційні і лісопаркові насадження;
Ø  наукову, що об’єднує решту ділянок, крім господарських;  
Ø  господарську.
        З початку літа 2016 року у Ботанічному саду інтенсивно ведуться роботи по упорядкуванню та облагородженню його території. Як наслідок, Сад розкриває в собі додатковий потенціал рекреаційної зони завдяки мощеним доріжкам, скульптурним композиціям, альтанкам та літнім будиночкам, присутність яких вигідно відтіняє багатство колекції рослин, їх нерукотворну красу. Ініціаторами реконструкції виступили ректор НУБіП України професор Станіслав Миколайович Ніколаєнко, директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства професор Петро Іванович Лакида,  завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Миколайович Марчук  та дирекція Ботанічного саду в особі Олександра Анатолійовича Сливи.
    Що ж до сучасного адміністрування Саду, то у межах Національного університету біоресурсів і природокористування України Ботанічний сад структурно підпорядкований ННІ лісового і садово-паркового господарства. У структурі Ботанічного саду функціонують чотири науково-дослідні лабораторії: інтродукції та селекції деревних рослин, екології рослин та біотехнології, декоративного садівництва, квітникарства та фітодизайну, які забезпечують здійснення основних напрямів його діяльності. Також науково-навчальну базу Ботанічного саду НУБіП України використовують кафедри ННІ лісового і садово-паркового господарства, рослинництва, ґрунтознавства та екології, тваринництва та водних біоресурсів.
        Навчальний корпус Українського лісотехнічного інституту, нині 1 корпус Національного університету біоресурсів і природокористування України, зведений разом з 2 та 4 корпусами у 1926-1929 рр. за проектом архітектора Д.М. Дяченка у стилі українського бароко (визнаний Пам’ятником архітектури).

Адміністративний корпус
        Комплекс будівель, до складу якого входив адміністративний корпус, в якому розміщувалася також кафедра дендрології, та тепличні споруди Дендрологічного саду.

        Завідувач Дендрологічним садом Вертепний І.І. веде екскурсію для групи відвідувачів
        Від моменту свого заснування Дендрологічний сад не лише виконував наукову та навчальну функції, але й приймав усіх, кого цікавило різноманіття зеленого світу.

Ділянка розсаднику декоративних рослин
        З моменту свого заснування Дендросад відразу активно включився в процес примноження прекрасного. Ділянка розсаднику декоративних рослин.

Плетеньов О.В.
Вертепний І.І.
Махмет Б.М.
Корейша В.Г.
Сиволапенко A.О.
    У гарної команди завжди хороший лідер. Завідувачі Дендрологічним садом: Плетеньов Олександр Володимирович, Вертепний Іван Іванович, Махмет Борис Максимович, Корейша Віталій Григорович,Сиволапенко Aнатолій Олександрович.

Шендриков М.І.
Гегельський І.Н.
Агарков І.В.
Ягніченко М.М.
М’якушко В.К.
        З моменту свого заснування і дотепер Ботанічний сад завжди перебував у полі уваги багатьох вчених – лісівників, ботаніків, дендрологів, ландшафтних архітекторів. Зокрема, Андрєєва Володимира Миколайовича,  Коновалова Ніла Олексійовича, Шмідта Вальтера Едуардовича, Поварніцина Володимира Олексійовича, Погребняка Петра Степановича, Махмета Бориса Максимовича., Шендрикова Миколи Івановича, Гегельського Івана Никифоровича, Агаркова Івана Васильовича, Ягніченка Миколи Михайловича, М’якушка Володимира Костянтиновича та інших. Завдяки їх кропіткій праці, знанням та зусиллям сад крок за кроком збагачував свою колекцію та розвивався.

Кушнір А.І.
Козьяков О.С.
Калініченко О.А.
Крупкіна Л.І.
Колесніченко О.В.
        Організація діяльності колективу та управління садом після присвоєння йому статусу Ботанічний була в надійних руках. Директори Ботанічного саду з 1989 до 2015 року: Кушнір Анатолій Іванович, Сиволапенко Aнатолій Олександрович Козьяков Олександр Сергійович, Калініченко Олександр Анастасійович, Крупкіна Людмила Іванівна, Колесніченко Олена Валеріївна.
 

 
Слива О.А.
        Слива Олександр Анатолійович – чинний директор Ботанічного саду НУБіП України.

 

 

 


Ulti Clocks content
Прогноз погоди у Києві » Україна
54.198.113.51